Життя – це море, темне безкрайнє море,
Хвилі любові і горя на скали кидають.
Життя – це море, темне безкрайнє море,
Без мадяків по зорям кораблі йдуть.
Я тебе велишу саму,
Я тебе не велишу саму.
Не знаю, що буде далі, буря наростає деталі,
Знову помічаю деталі, перші спроби не вдалі.
Боротьба за то, кожен хоче відірвати,
Не бізон, не бізон, не бізон, не бізон.
Пиши шматок, піштовку заборти,
Це був той фінальний акорд.
Життя – це море, темне безкрайнє море,
Хвилі любові і горя на скали кидають.
Життя – це море, темне безкрайнє море,
Без мадяків по зорям кораблі йдуть.
Я тебе велишу саму.
Я тебе велишу саму.
Не знаю, що буде далі,
Дома дій терпіння зісталі,
Тож у тебе чекати на мене, хоча на горизонті вже темно.
Дій торпідій має шторм, буре змінює своє лице,
Але не для того, щоб...
На дно тільки, щоби дати новий святок.
Життя – це море, темне безкрайнє море,
Хвилі любові і горя на скали кидають.
Життя – це море, темне безкрайнє море,
Без мадяків по зорям кораблі йдуть.
Я тебе велишу саму.
Я тебе велишу саму.
Я тебе велишу саму.
Я тебе велишу саму.