Скажи, чого ти плакала, плакала, плакала
А сльози твої падали всіх, бо життя дарма
Він не любив, тебе не любив
Серце забрав і тебе відпустив
Ти знову вночі не спала
Бо до ранку сильно так чекала
Він тебе не варти, не варти твоїх сліз
Чекала на обійми замість мільяних слів
Повідомлення всі в блок і пропущений дзвінок Знову ще один гудок,
знову ще один урок Хотіла все ще зберегти,
то свій кисницти пролила Він не той
невдалий досвід один раз на все життя
Дурочка моя,
навіщо плакала в подушку І бігала за ним,
а він тебе скоро забуде Вірила в кохання
та хотіла буть щаслива Так любила,
та серце назавжди розбила
Скажи,
чого ти плакала,
плакала,
плакала А сльози твої падали,
всі по життя дарма А він не любив,
тебе не любив Серце забрав і тебе відпустив
Кохання залишилось в квітах,
щов'яноч в життє третій день На схатку
залишив відкритку зі м'яти букет
Ти вірила в ваш щасливий сюжет,
та не порозі третьа осінь що веде вперед
Ти віриш не у щастя і не віриш у людей,
а квіти на столі на хаті Той самий день і знаєш куди йти,
що тепер робити
Тихо плачеш в душі,
я у неї спинити,
а душ смиває Усі твої сліди зрозчинять,
ці фото що згорять в самотній тишині І запах квітів на твоїм волосі,
знову нагадаю тобі ту саму осінь
Плакала, плакала, плакала,
сльози пощука,
а він не любив, тебе не любив
Скажи чого ти плакала,
плакала,
плакала,
а сльози твої падали всі по життя дарма
А він не любив,
тебе не любив,
серце забрав і тебе відпустив
Скажи чого ти плакала,
плакала,
плакала,
а сльози твої падали всі по життя дарма
А він не любив,
тебе не любив,
серце забрав і тебе відпустив