Хай вогонь
освітить шлях тим, хто пішов
З попелу нова народиться любов
Ти,
який буває падають під тьмі
Та засяють знов
Інколи не треба багато слів
Хай дещем заплаче небо на склі
Інколи не треба багато слів
Назавжди у
серці лишиться слід
Інколи не треба багато слів
Хай дещем заплаче небо на склі
Інколи не треба багато слів
У мовчанні є глибина почуттів
Не засяє сонце там,
де нема неба І земля потріська,
де води потреба Наростиме квітка,
те,
яку зірвали І наб'ється серце,
те,
яке сховали
А тому,
хто йде,
хай дорога стелиться А тому,
хто відпускає,
біля вода зітрядлиться А тому,
хто жде,
хай надія світиться Тим,
хто втрачає все,
то небайде серця
Але тим,
хто шукає вгорі Хто пішов,
прочинивши двері Хто не діє,
але ж говорить Я бажаю знайти свій берег
Але тим,
хто гірка для мані Гіда місця,
нема любові Я бажаю такий стидалі до долі
Інколи не треба багато слів Хай дещем заплаче небо на склі
Інколи не треба багато слів Назавжди у серці лишиться слід
Інколи не треба багато слів Хай дещем заплаче небо на склі
Інколи не треба багато слів У мовчанні є й глибина почуттів
Інколи не треба багато слів